Значення в інших словниках
-
доручений —
дору́чений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
доручений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доручити. || доручено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
доручений —
ДОРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до доручи́ти. [Ватутін:] Я проводжу операцію, доручену мені Верховним Головнокомандуванням (Дмит., Драм. тв., 1958, 181); // дору́чено, безос. присудк. сл.
Словник української мови в 11 томах