1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

доручений

Дору́чений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доручений — дору́чений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. доручений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до доручити. || доручено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доручений — ДОРУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до доручи́ти. [Ватутін:] Я проводжу операцію, доручену мені Верховним Головнокомандуванням (Дмит., Драм. тв., 1958, 181); // дору́чено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах