звіренятко —
звіреня́тко іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
звіренятко —
-а, с. Зменш.-пестл. до звіреня 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
звіренятко —
ЗВІРЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до звіреня́ 1. *У порівн. Пилипко заляканим звіренятком дивився з полу й теж увесь тремтів (Головко, І, 1957, 98).
Словник української мови в 11 томах