1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

звіренятко

Звіреня́тко, -ка, -кові; -ня́тка

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіренятко — звіреня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. звіренятко — -а, с. Зменш.-пестл. до звіреня 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. звіренятко — ЗВІРЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до звіреня́ 1. *У порівн. Пилипко заляканим звіренятком дивився з полу й теж увесь тремтів (Головко, І, 1957, 98). Словник української мови в 11 томах