звіренятко
звіреня́тко
-а, с.
Зменш.-пестл. до звіреня 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звіренятко — звіреня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- звіренятко — Звіреня́тко, -ка, -кові; -ня́тка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- звіренятко — ЗВІРЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до звіреня́ 1. *У порівн. Пилипко заляканим звіренятком дивився з полу й теж увесь тремтів (Головко, І, 1957, 98). Словник української мови в 11 томах