1. Орфографічний словник української мови

звіренятко

звіреня́тко

іменник середнього роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звіренятко — -а, с. Зменш.-пестл. до звіреня 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. звіренятко — Звіреня́тко, -ка, -кові; -ня́тка Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. звіренятко — ЗВІРЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до звіреня́ 1. *У порівн. Пилипко заляканим звіренятком дивився з полу й теж увесь тремтів (Головко, І, 1957, 98). Словник української мови в 11 томах