звіренятко звіреня́тко -а, с. Зменш.-пестл. до звіреня 1). Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках звіренятко — звіреня́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови звіренятко — Звіреня́тко, -ка, -кові; -ня́тка Правописний словник Голоскевича (1929 р.) звіренятко — ЗВІРЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до звіреня́ 1. *У порівн. Пилипко заляканим звіренятком дивився з полу й теж увесь тремтів (Головко, І, 1957, 98). Словник української мови в 11 томах