Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

зумисний

Зуми́сний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. зумисний — зуми́сний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. зумисний — Навмисний, умисний; (із злим наміром) зловмисний.  Словник синонімів Караванського
  3. зумисний — -а, -е, діал. Навмисний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зумисний — ЗУМИ́СНИЙ, а, е. Те саме, що навми́сний. Багато дечого стерпів він на своєму віку; не раз доводилось йому змовчувати, але нечесності, нахабної неправди, зумисної нещирості й фальші він не міг стерпіти (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. зумисний — НАВМИ́СНИЙ (який робиться з наміром, свідомо), УМИ́СНИЙ (ВМИ́СНИЙ), ЗУМИ́СНИЙ рідше, НАРОЧИ́ТИЙ, СВІДО́МИЙ (звичайно щодо вартого осуду вчинку); ДЕМОНСТРАТИ́ВНИЙ, ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ (на якому спеціально наголошується).  Словник синонімів української мови