зумисний —
зуми́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
зумисний —
-а, -е, діал. Навмисний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зумисний —
ЗУМИ́СНИЙ, а, е. Те саме, що навми́сний. Багато дечого стерпів він на своєму віку; не раз доводилось йому змовчувати, але нечесності, нахабної неправди, зумисної нещирості й фальші він не міг стерпіти (І.
Словник української мови у 20 томах
зумисний —
НАВМИ́СНИЙ (який робиться з наміром, свідомо), УМИ́СНИЙ (ВМИ́СНИЙ), ЗУМИ́СНИЙ рідше, НАРОЧИ́ТИЙ, СВІДО́МИЙ (звичайно щодо вартого осуду вчинку); ДЕМОНСТРАТИ́ВНИЙ, ПІДКРЕ́СЛЕНИЙ (на якому спеціально наголошується).
Словник синонімів української мови
зумисний —
Зуми́сний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)