кагла —
ка́гла́ іменник жіночого роду отвір у димоході
Орфографічний словник української мови
кагла —
кагли, ж. Отвір у димоході (до стелі), якого затуляють для збереження тепла тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кагла —
КА́ГЛА́, ка́гли́, ж. Отвір у димоході (до стелі), який затуляють для збереження тепла тощо. Позакурювали, хто курив, і присіли до грубки, відіткавши каглу, аби, знаєте, диму на хаті не було (Свидн.
Словник української мови в 11 томах
кагла —
Кагла, -ли ж. Отверстіе дымовой трубы, закрывающееся для удержанія теплоты. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянка вбила. Ном. № 9165. Шух. І. 96.
Словник української мови Грінченка