квіття —
-я, с., збірн., поет. Квіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
квіття —
КВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет. Те саме, що кві́ти (див. квіт 1). Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (Уляна Кравченко); Киплять сади під снігом квіття (Б.-І. Антонич); І люди серцем прояснялись..
Словник української мови у 20 томах
квіття —
КВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет. Квіти. Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (У. Кравч., Вибр., 1958, 292); І люди серцем прояснялись.., ще й квіттям запашним вбирались в щасливі сонячнії дні (Тич., II, 1957, 34); *Образно.
Словник української мови в 11 томах
квіття —
Квіття, -тя с. соб. Цвѣты. Угор.
Словник української мови Грінченка