Великий тлумачний словник сучасної мови

квіття

кві́ття

-я, с., збірн., поет.

Квіти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. квіття — кві́ття іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. квіття — див. цвіт  Словник синонімів Вусика
  3. квіття — КВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет. Те саме, що кві́ти (див. квіт 1). Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (Уляна Кравченко); Киплять сади під снігом квіття (Б.-І. Антонич); І люди серцем прояснялись..  Словник української мови у 20 томах
  4. квіття — Кві́ття, -ття, -ттю, -ттям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. квіття — КВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет. Квіти. Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (У. Кравч., Вибр., 1958, 292); І люди серцем прояснялись.., ще й квіттям запашним вбирались в щасливі сонячнії дні (Тич., II, 1957, 34); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  6. квіття — Квіття, -тя с. соб. Цвѣты. Угор.  Словник української мови Грінченка