Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

керівний

Керівни́й, -на́, -не́

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. керівний — керівни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. керівний — Провідний, владущий, урядуючий, ок. урядущий; (апарат) адміністративний, адміністраційний; (заклад) розпорядчий, зверхній, надрядний; керівничий.  Словник синонімів Караванського
  3. керівний — -а, -е. 1》 Який здійснює керівництво (у 1 знач.). || Пов'язаний з керівництвом. 2》 Який становить або містить певні настанови, вказівки, що ними треба керуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. керівний — КЕРІВНИ́Й, а́, е́. 1. Який здійснює керівництво (у 1 знач.). Частіше б керівним працівникам отак їздити разом з народом, спілкуватися з ним у тісняві (О. Гончар); // Пов'язаний з керівництвом. – Був Сиволап колись відомим бурильником. В славі купався.  Словник української мови у 20 томах
  5. керівний — КЕРІВНИ́Й, а́, е́. 1. Який здійснює керівництво (у 1 знач.). Доцільно встановити принцип, за яким керівні працівники загальносоюзних, республіканських і місцевих органів могли б обиратися на свої посади, як правило...  Словник української мови в 11 томах