керівний

керівни́й

-а, -е.

1》 Який здійснює керівництво (у 1 знач.).

|| Пов'язаний з керівництвом.

2》 Який становить або містить певні настанови, вказівки, що ними треба керуватися.

Значення в інших словниках

1. керівний — керівни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. керівний — Провідний, владущий, урядуючий, ок. урядущий; (апарат) адміністративний, адміністраційний; (заклад) розпорядчий, зверхній, надрядний; керівничий.  Словник синонімів Караванського
3. керівний — КЕРІВНИ́Й, а́, е́. 1. Який здійснює керівництво (у 1 знач.). Частіше б керівним працівникам отак їздити разом з народом, спілкуватися з ним у тісняві (О. Гончар); // Пов'язаний з керівництвом. – Був Сиволап колись відомим бурильником. В славі купався.  Словник української мови у 20 томах
4. керівний — Керівни́й, -на́, -не́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. керівний — КЕРІВНИ́Й, а́, е́. 1. Який здійснює керівництво (у 1 знач.). Доцільно встановити принцип, за яким керівні працівники загальносоюзних, республіканських і місцевих органів могли б обиратися на свої посади, як правило...  Словник української мови в 11 томах