Значення в інших словниках
-
кишло —
ки́шло іменник середнього роду житло, гнІздо рідко
Орфографічний словник української мови
-
кишло —
Кубло, гніздо; (розбишак) вертеп.
Словник синонімів Караванського
-
кишло —
див. кубло
Словник синонімів Вусика
-
кишло —
-а, с., розм., рідко. Житло, гніздо (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кишло —
КИ́ШЛО, а, с., розм. Те саме, що житло́; гніздо (у 2 знач.). Як жили запорожці у Великому Лузі, то тут було їх кишло (А. Кащенко); Ягнич попрямував просто до своєї майстерні. Хоч зазирнути, хоч одним оком глянути – скучив за нею.
Словник української мови у 20 томах
-
кишло —
ГАДЮ́ЧНИК (місце, де живуть плазуни; гніздо гадюки), ГАДОВИ́ЩЕ, КУБЛО́, КУ́БЛИЩЕ, КИ́ШЛО розм. Звалище артилерійських снарядів.., мов гадюки в гадючнику, дрімали в цій землі, приховані бур'янами (О. Гончар); До пенька з усіх сторін повзли вужаки..
Словник синонімів української мови
-
кишло —
КИ́ШЛО, а, с., розм., рідко. Житло, гніздо (у 2 знач.). Тут розбійники жили, кишло їх було у цьому яру (Гр., II, 1963, 253); Микола.. шукав у його товаристві розради, бо був тут [в інтернаті] один чужий, непомітний в цьому невгамовному кишлі дітвори (Збан., Курил. о-ви, 1963, 100).
Словник української мови в 11 томах
-
кишло —
Ки́шло, -ла с. Жилище, гнѣздо.
Словник української мови Грінченка