кобзарів —
кобзарі́в прикметник
Орфографічний словник української мови
кобзарів —
-рева, -реве. Прикм. до кобзар; належний кобзареві.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кобзарів —
КОБЗАРІ́В, ре́ва, ре́ве. Прикм. до кобза́р; належний кобзареві. Верига сів до столу й з зацікавленням почав розглядати кобзареве, чимсь ніби знайоме обличчя (П. Панч); Кобзарева пісня будила вже нові думки і почуття (В.
Словник української мови у 20 томах
кобзарів —
КОБЗАРІ́В, ре́ва, ре́ве. Прикм. до кобза́р; належний кобзареві. Верига сів до столу й з зацікавленням почав розглядати кобзареве, чимсь ніби знайоме обличчя (Панч, Гомон. Україна, 1954, 17); Люди пішли, несучи в серці терпкі слова кобзаревої пісні (Рибак, Помилка.., 1956. 752).
Словник української мови в 11 томах
кобзарів —
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву. О. L861. III. 25.
Словник української мови Грінченка