Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
кобзарів —
кобзарі́в прикметник
Орфографічний словник української мови
кобзарів —
КОБЗАРІ́В, ре́ва, ре́ве. Прикм. до кобза́р; належний кобзареві. Верига сів до столу й з зацікавленням почав розглядати кобзареве, чимсь ніби знайоме обличчя (П. Панч); Кобзарева пісня будила вже нові думки і почуття (В.
Словник української мови у 20 томах
кобзарів —
Кобзарі́в, -ре́ва, -ре́ве
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кобзарів —
КОБЗАРІ́В, ре́ва, ре́ве. Прикм. до кобза́р; належний кобзареві. Верига сів до столу й з зацікавленням почав розглядати кобзареве, чимсь ніби знайоме обличчя (Панч, Гомон. Україна, 1954, 17); Люди пішли, несучи в серці терпкі слова кобзаревої пісні (Рибак, Помилка.., 1956. 752).
Словник української мови в 11 томах
кобзарів —
Кобзарів, -рева, -ве Принадлежащій кобзарю. Шанували пам'ять кобзареву. О. L861. III. 25.
Словник української мови Грінченка