Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ковалювати

Ковалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, -лю́є

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. ковалювати — ковалюва́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. ковалювати — див. працювати  Словник синонімів Вусика
  3. ковалювати — -юю, -юєш, недок. Займатися ковальством, працювати ковалем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ковалювати — КОВАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися ковальством, працювати ковалем. [Ялина:] Тарас ковалює!.. [Єфрем:] А в нас ковалів в слободі не треба?.. (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. ковалювати — КОВАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися ковальством, працювати ковалем. [Ялина:] Тарас ковалює!.. [Єфрем:] А в нас ковалів в слободі не треба?.. (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  6. ковалювати — Ковалювати, -люю, -єш гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують. Стор. МПр. 170.  Словник української мови Грінченка