Значення в інших словниках
-
ковалювати —
ковалюва́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
ковалювати —
-юю, -юєш, недок. Займатися ковальством, працювати ковалем.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
ковалювати —
КОВАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися ковальством, працювати ковалем. [Ялина:] Тарас ковалює!.. [Єфрем:] А в нас ковалів в слободі не треба?.. (М.
Словник української мови у 20 томах
-
ковалювати —
Ковалюва́ти, -лю́ю, -лю́єш, -лю́є
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
ковалювати —
КОВАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися ковальством, працювати ковалем. [Ялина:] Тарас ковалює!.. [Єфрем:] А в нас ковалів в слободі не треба?.. (Кроп.
Словник української мови в 11 томах
-
ковалювати —
Ковалювати, -люю, -єш гл. Заниматься кузнечнымъ мастерствомъ. (Цигани) ковалюють та кіньми мінжують. Стор. МПр. 170.
Словник української мови Грінченка