ковпак —
Колокол — drill-pipe bell socket — *Schutzkappe, Kappe – ловильний інструмент у вигляді накриття конусоподібної (дзвоноподібної) форми, який призначений для уловлювання труб, що впали у свердловину...
Гірничий енциклопедичний словник
ковпак —
-а, ч. 1》 Головний убір конусоподібної, овальної та ін. форми. Блазенський ковпак. 2》 Накривка, накриття круглої, конусоподібної та ін. форми над чимось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ковпак —
КОВПА́К, а́, ч. 1. Головний убір перев. конусоподібної форми. От тепер я козак, що на мені червоний ковпак (з народної пісні); То була гарна дівчина, одіта в полотняну, шовковими нитками переткану одежу, з невеличким бобровим ковпаком на голові (І.
Словник української мови у 20 томах
ковпак —
А, ч., нарк. Шматок фольги, яким накривається бульбулятор. Пошукайте десь шматок фольги, щоб зробити ковпак.
Словник сучасного українського сленгу
ковпак —
як (мов, ні́би і т. ін.) під (скляни́м) ковпако́м, зі сл. жи́ти. Відірвано, ізольовано від реального життя. — Що ви можете знати про це, коли все життя прожили наче під скляним ковпаком? (Ірина Вільде).
Фразеологічний словник української мови
ковпак —
КОВПА́К (накривка, накриття круглої, конусоподібної та ін. форми для різних предметів); ДАШО́К (перев. для лампи). В паровозному стійлі тепер не чути було диму. Його витягав величезний ковпак над трубою паровоза (О.
Словник синонімів української мови
ковпак —
КОВПА́К, а, ч. 1. Головний убір конусоподібної, овальної та ін. форми. Із-за кущів вийшов.. паруб’яга у білому кухарському ковпаку (Гончар, Таврія, 1952, 169); Блазенський ковпак. 2. Накривка, накриття круглої, конусоподібної та ін. форми над чимось.
Словник української мови в 11 томах
ковпак —
1. Чотирисхилий дах з відношенням висоти до сторони основи як 1:1, тобто крутістю під кутом 45°. Завершення з крутішими схилами має назви "намет", "шатро". 2. Рублене "в ріж" пірамідальне покриття над невисокими дерев'яними будівлями типу четвериків або восьмериків.
Архітектура і монументальне мистецтво