колотий —
ко́лотий дієприкметник
Орфографічний словник української мови
колотий —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до колоти 1-4). 2》 у знач. прикм. Вигот. коленням.
Великий тлумачний словник сучасної мови
колотий —
КО́ЛОТИЙ див. ко́лений.
Словник української мови у 20 томах
колотий —
КО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до коло́ти 1-4. Ставши навколішки, Кардаш розглядав посічені піском, наче голками колоті, маленькі сосонки (Жур., Звич. турботи, 1960, 16). 2. у знач. прикм. Вигот. коленням.
Словник української мови в 11 томах