конвалія —
конва́лія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
конвалія —
-ї, ж. Багаторічна трав'яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфумерії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конвалія —
КОНВА́ЛІЯ, ї, ж. Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовують у медицині, парфумерії. З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (О.
Словник української мови у 20 томах
конвалія —
Лісова рослина родини лілійних, поширена в Європі й Азії; листки довгасто-овальні або еліптичні, квітки білі, зібрані на верхівці стебла в однобічну китицю, з приємним запахом; плід — червона ягода; отруйні та лікувальні властивості; потребує охорони.
Універсальний словник-енциклопедія
конвалія —
КОНВА́ЛІЯ, ї, ж. (Convallaria L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфюмерії. З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (Стор.
Словник української мови в 11 томах
конвалія —
Конвалія, -лії ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16.
Словник української мови Грінченка