Великий тлумачний словник сучасної мови

конвалія

конва́лія

-ї, ж.

Багаторічна трав'яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфумерії.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. конвалія — конва́лія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. конвалія — КОНВА́ЛІЯ, ї, ж. Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовують у медицині, парфумерії. З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. конвалія — Лісова рослина родини лілійних, поширена в Європі й Азії; листки довгасто-овальні або еліптичні, квітки білі, зібрані на верхівці стебла в однобічну китицю, з приємним запахом; плід — червона ягода; отруйні та лікувальні властивості; потребує охорони.  Універсальний словник-енциклопедія
  4. конвалія — Конва́лія, -лії, -лією; -ва́лії, -лій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. конвалія — КОНВА́ЛІЯ, ї, ж. (Convallaria L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфюмерії. З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (Стор.  Словник української мови в 11 томах
  6. конвалія — Конвалія, -лії ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16.  Словник української мови Грінченка