Словник української мови в 11 томах

конвалія

КОНВА́ЛІЯ, ї, ж. (Convallaria L.). Багаторічна трав’яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфюмерії.

З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (Стор., І, 1957, 252);

Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках. Пахучі, чудові конвалії (Коп., Як вони.., 1961, 43);

Цінною сировиною для виготовлення препаратів, які широко застосовуються при серцевих захворюваннях, є конвалія травнева (Наука.., 7, 1958, 30).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. конвалія — конва́лія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. конвалія — -ї, ж. Багаторічна трав'яниста рослина, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовується в медицині, парфумерії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конвалія — КОНВА́ЛІЯ, ї, ж. Багаторічна трав'яниста рослина родини лілійних, що цвіте дрібними білими квітками, схожими на дзвіночки; застосовують у медицині, парфумерії. З Великого Лугу віяло холодком і пахло конвалією (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. конвалія — Лісова рослина родини лілійних, поширена в Європі й Азії; листки довгасто-овальні або еліптичні, квітки білі, зібрані на верхівці стебла в однобічну китицю, з приємним запахом; плід — червона ягода; отруйні та лікувальні властивості; потребує охорони.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. конвалія — Конва́лія, -лії, -лією; -ва́лії, -лій  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. конвалія — Конвалія, -лії ж. Ландышъ. Васильки, папороть, шевлію, Петрів батіг і конвалію. Котл. Ен. З великого лугу віяло холодком і пахло конвалією й барвінком. О. 1862. VIII. 16.  Словник української мови Грінченка