конспіративний —
-а, -е. Пов'язаний з конспірацією; таємний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конспіративний —
Змовний, змовницький, таємний, захований, див. секретний, сокровенний
Словник чужослів Павло Штепа
конспіративний —
КОНСПІРАТИ́ВНИЙ, а, е. Пов'язаний з конспірацією; таємний. Нарада суто конспіративна, бо ж окупаційна влада за такі інтриги могла б і шибеницею почастувати (Д. Бузько); – Постукала війна і в наші двері.
Словник української мови у 20 томах
конспіративний —
конспірати́вний (від лат. conspiratus – таємний) таємний, підпільний, схований від офіційної влади.
Словник іншомовних слів Мельничука
конспіративний —
НЕЛЕГА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з діяльністю проти існуючої влади в умовах суворої таємничості), ПІДПІ́ЛЬНИЙ, ТАЄ́МНИЙ, ПОТАЙНИ́Й рідше, ПОТАЄ́МНИЙ рідше; КОНСПІРАТИ́ВНИЙ (пов'язаний з конспірацією).
Словник синонімів української мови
конспіративний —
КОНСПІРАТИ́ВНИЙ, а, е. Пов’язаний з конспірацією; таємний. Підпільний райком партії влаштував конспіративне засідання (Ю. Янов., II, 1954, 22); Старі більшовики в свій час уміли добре організувати конспіративні квартири, явки, паролі, шифри (Шер., Молоді месники, 1949, 9).
Словник української мови в 11 томах