конспіративний
КОНСПІРАТИ́ВНИЙ, а, е. Пов’язаний з конспірацією; таємний.
Підпільний райком партії влаштував конспіративне засідання (Ю. Янов., II, 1954, 22);
Старі більшовики в свій час уміли добре організувати конспіративні квартири, явки, паролі, шифри (Шер., Молоді месники, 1949, 9).
Словник української мови (СУМ-11)