конспірувати —
конспірува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
конспірувати —
див. ховати
Словник синонімів Вусика
конспірувати —
-ую, -уєш, недок. 1》 перех. Застосовувати конспірацію щодо кого-, чого-небудь. 2》 неперех., рідко. Те саме, що конспіруватися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
конспірувати —
КОНСПІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що і без прям. дод. Застосовувати конспірацію щодо кого-, чого-небудь. [Цимбаловський:] О, а панове тут конспірують! А там за вами пошукують! (І.
Словник української мови у 20 томах
конспірувати —
конспірува́ти (від лат. conspiro – таємно домовляюсь) здійснювати конспірацію, вести таємну підпільну роботу.
Словник іншомовних слів Мельничука
конспірувати —
КОНСПІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Застосовувати конспірацію щодо кого-, чого-небудь. Конспірувати роботу організації. 2. неперех., рідко. Те саме, що конспірува́тися. — Здоров був! — промовив Хома з серцем і озирнувся, якось немов затурбований.
Словник української мови в 11 томах