конспірувати
КОНСПІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. перех. Застосовувати конспірацію щодо кого-, чого-небудь.
Конспірувати роботу організації.
2. неперех., рідко. Те саме, що конспірува́тися.
— Здоров був! — промовив Хома з серцем і озирнувся, якось немов затурбований.— Конспіруєш і боїшся шпигів? (Фр., IV, 1950, 318).
Словник української мови (СУМ-11)