копилити —
див. настовбурчувати
Словник синонімів Вусика
копилити —
-лю, -лиш, недок., перех., розм. Випинати, надувати (зазвичай губи).
Великий тлумачний словник сучасної мови
копилити —
КОПИ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що, розм. Випинати, надувати (звичайно губи). Степанида ледве осміхалась і копилила свої тонкі губи (І. Нечуй-Левицький); Губи в нього розтулилися, він чудернацько якось копилив їх, випинав (П.
Словник української мови у 20 томах
копилити —
копи́лити / закопи́лити (скопи́лити) гу́бу (гу́би, но́са, ніс і т. ін.). 1. Пишатися, зазнаватися. — Підростає дітвора, ще материне молоко на губах не обсохло, а воно вже губу копилить (І. Цюпа); Декому здавалося, що молодий інженер почав копилити губи.
Фразеологічний словник української мови
копилити —
ВИПИНА́ТИ (напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед), П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВІДДИМА́ТИ, ВІДДУВА́ТИ, ВІДСТОВБУ́РЧУВАТИ, ВИТЯГА́ТИ рідше (також убік, назад); КОПИ́ЛИТИ розм., ЗАКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКОПИ́ЛЮВАТИ розм., ВІДКВА́ШУВАТИ розм.
Словник синонімів української мови
копилити —
КОПИ́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., розм. Випинати, надувати (звичайно губи). Степанида ледве осміхалась і копилила свої тонкі губи (Н.-Лев., І, 1956, 368); Губи в нього розтулилися, він чудернацько якось копилив їх, випинав (Загреб., Спека, 1961, 15).
Словник української мови в 11 томах
копилити —
Копилити, -лю, -лиш гл. — губи. Отдувать, оттопыривать (губы). Переносно: важничать, относиться къ чему съ пренебреженіемъ; дуться. Не копильте, каже, дітки, губок, не копильте! Їжте, воно смашне! Сим. 231 — 232. Не будете ви в нас копилить губу, як ті запорожці, що всі в них рівні. К.
Словник української мови Грінченка