коромисло —
-а, с. 1》 Дерев'яна вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, якою носять на плечах відра з водою тощо. Симптом коромисла мед. — неодночасність серцевого поштовху і верхівкового поштовху в прекордіальній ділянці.
Великий тлумачний словник сучасної мови
коромисло —
КОРО́МИСЛО, а, с. 1. Дерев'яна вигнута палиця із зарубками або гачками на кінцях, за допомогою якої переносять на плечах відра з водою або інші вантажі.
Словник української мови у 20 томах
коромисло —
коромисло 1. військ. рушниця (ст)||кріс 2. вул. простакувата дівчина (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
коромисло —
дим коро́мислом (стовпо́м). 1. Шум, гамір, безладдя, колотнеча. Там таку бучу зняли були (солдати) — дим коромислом! (А. Головко). 2. Уживається для підкреслення інтенсивності вияву чого-небудь.
Фразеологічний словник української мови
коромисло —
КОРО́МИСЛО, а, с. 1. Дерев’яна вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, якою носять на плечах відра з водою тощо. Несучи на коромислі коновки з водою, вона твердо ступала по розмоклій глині босими, червоними ногами (Фр.
Словник української мови в 11 томах