Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

коротенький

Короте́нький, -ка, -ке

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. коротенький — короте́нький прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. коротенький — див. короткий  Словник синонімів Вусика
  3. коротенький — [коротен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
  4. коротенький — -а, -е. Зменш.-пестл. до короткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коротенький — КОРОТЕ́НЬКИЙ, а, е. Коротший від звичайного; досить короткий. При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (М.  Словник української мови у 20 томах
  6. коротенький — КОРОТЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до коро́ткий. При коротенькій гладкій фігурі студента товариш його здавався мізерним та тендітним (Коцюб., І, 1955, 195); Панкратов зробив коротеньку доповідь (Донч., II, 1956, 62).  Словник української мови в 11 томах
  7. коротенький — Коротенький, -а, -е 1) Коротенькій. І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сами як свиня. Ном. № 7931. 2) Краткій.  Словник української мови Грінченка