Значення в інших словниках
-
корячкуватий —
корячкува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
корячкуватий —
-а, -е. Який має кривий, сучкуватий стовбур (про дерево). || перен., розм. Незграбний, із кривими ногами (про людину).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
корячкуватий —
КОРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е. 1. Який має кривий, сучкуватий стовбур (про дерево). Таке корячкувате [дерево], що й на палицю не вибереш (Сл. Б. Грінченка); На скелях росли низенькі корячкуваті сосни, скарлючені бурями (О. Донченко); * Образно.
Словник української мови у 20 томах
-
корячкуватий —
СУЧКУВА́ТИЙ (про дерево — із сучками, нерівностями), КОРЯЧКУВА́ТИЙ, КОРДУБА́ТИЙ. Старий вівчар нагадував крученого сучкуватого граба, битого вітрами й хуртовиною (М. Томчаній); На скелях росли низенькі корячкуваті сосни (О. Донченко).
Словник синонімів української мови
-
корячкуватий —
КОРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е. Який має кривий, сучкуватий стовбур (про дерево). Таке корячкувате [дерево], що й на палицю не вибереш (Сл. Гр.); На скелях росли низенькі корячкуваті сосни, скарлючені бурями (Донч., III, 1956, 234); // перен., розм.
Словник української мови в 11 томах
-
корячкуватий —
Корячкуватий, -а, -е Кривой и со множествомъ развѣтвленій (о деревѣ). Дерево її нарубалось. Таке корячкувате, що її на палицю не вибереш. Рудч. Ск. II. 7.
Словник української мови Грінченка