костогриз —
костогри́з 1 іменник чоловічого роду хвороба костогри́з 2 іменник чоловічого роду, істота птах костогри́з 3 іменник чоловічого роду, істота бідна людина рідко, зневажл.
Орфографічний словник української мови
костогриз —
-а, ч., костогриза, -и, ж. 1》 Народна назва кількох хвороб (карієсу, туберкульозу кісток і. т. ін.), що вражають і руйнують кістки й зуби людини та хребетних тварин. 2》 Те саме, що костолуза. 3》 заст., зневажл. Бідняк.
Великий тлумачний словник сучасної мови
костогриз —
КОСТОГРИ́З, а, ч., КОСТОГРИ́ЗА, и, ж. 1. Народна назва кількох хвороб (карієсу, туберкульозу кісток і т. ін.), що вражають і руйнують кістки й зуби людини та хребетних тварин. У давнину костогриз лікували прополісом та настоянкою з лепехи (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
костогриз —
КА́РІЄС, КОСТОГРИ́З (КОСТОГРИ́ЗА), КОСТОЇДА (народні назви). ТУБЕРКУЛЬО́З мед., СУХО́ТИ мн. заст., СУХО́ТКА (СУХІ́ТКА) заст., БУГОРЧА́ТКА заст.; КОСТОГРИ́З (КОСТОЇ́ДА) (народна назва захворювання кісток).
Словник синонімів української мови
костогриз —
КОСТОГРИ́З, а, ч., КОСТОГРИ́ЗА, и, ж. 1. Народна назва кількох хвороб (карієсу, туберкульозу кісток і. т. ін.), що вражають і руйнують кістки й зуби людини та хребетних тварин. 2. Те саме, що костолу́за.
Словник української мови в 11 томах
костогриз —
Костогриз, -за м. Птица. Frangilla coccathraustis.
Словник української мови Грінченка