костогриз

костогри́з

-а, ч., костогриза, -и, ж.

1》 Народна назва кількох хвороб (карієсу, туберкульозу кісток і. т. ін.), що вражають і руйнують кістки й зуби людини та хребетних тварин.

2》 Те саме, що костолуза.

3》 заст., зневажл. Бідняк.

Значення в інших словниках

1. костогриз — костогри́з 1 іменник чоловічого роду хвороба костогри́з 2 іменник чоловічого роду, істота птах костогри́з 3 іменник чоловічого роду, істота бідна людина рідко, зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. костогриз — КОСТОГРИ́З, а, ч., КОСТОГРИ́ЗА, и, ж. 1. Народна назва кількох хвороб (карієсу, туберкульозу кісток і т. ін.), що вражають і руйнують кістки й зуби людини та хребетних тварин. У давнину костогриз лікували прополісом та настоянкою з лепехи (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. костогриз — КА́РІЄС, КОСТОГРИ́З (КОСТОГРИ́ЗА), КОСТОЇДА (народні назви). ТУБЕРКУЛЬО́З мед., СУХО́ТИ мн. заст., СУХО́ТКА (СУХІ́ТКА) заст., БУГОРЧА́ТКА заст.; КОСТОГРИ́З (КОСТОЇ́ДА) (народна назва захворювання кісток).  Словник синонімів української мови
4. костогриз — Костогри́з, -за; -ри́зи, -зів (птах)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. костогриз — КОСТОГРИ́З, а, ч., КОСТОГРИ́ЗА, и, ж. 1. Народна назва кількох хвороб (карієсу, туберкульозу кісток і. т. ін.), що вражають і руйнують кістки й зуби людини та хребетних тварин. 2. Те саме, що костолу́за.  Словник української мови в 11 томах
6. костогриз — Костогриз, -за м. Птица. Frangilla coccathraustis.  Словник української мови Грінченка