кресало

Креса́ло, -ла, -лу; -са́ла, -са́л

Значення в інших словниках

1. кресало — креса́ло іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. кресало — -а, с. Залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кресало — КРЕСА́ЛО, а, с. Залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременя. За пояс лико одвічало, На йому висів гаманець; Тютюн і люлька і кресало, Лежали губка, кремінець (І.  Словник української мови у 20 томах
4. кресало — А, с. Запальничка. У когось є кресало?  Словник сучасного українського сленгу
5. кресало — КРЕСА́ЛО (залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю), КРИ́ЦЯ розм., КРЕСИ́ВО діал., ОГНИ́ВО заст. Добре, якщо в дворі є дід чи батько, який уміє з кременю викрешувати кресалом іскри: там і без сірників можна обійтися (О.  Словник синонімів української мови
6. кресало — КРЕСА́ЛО, а, с. Залізне або сталеве знаряддя для викрешування вогню з кременю. За пояс лико одвічало, На йому висів гаманець; Тютюн і люлька і кресало. Лежали губка, кремінець (Котл.  Словник української мови в 11 томах
7. кресало — Кресало, -ла с. Огниво. А тим часом кете лиш кресало та тютюну. Шевч. Ти курець? — Курець. — А є люлька, кресало й гаманець? Рудч. Ск.  Словник української мови Грінченка