Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

крім

Крім, о́крім, прийм.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. крім — крім прийменник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. крім — прий., окрім, за винятком, опріч, опроче, з. опрічно; крім ТОГО, ще й.  Словник синонімів Караванського
  3. крім — прийм., із род. в. 1》 Уживається для вирізнення когось із групи людей, чогось із ряду однотипних предметів, понять і т. ін.; за винятком когось, чогось; окрім.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. крім — КРІМ, прийм., з род. в. 1. Уживається при виділенні когось із групи людей, чогось із ряду однотипних предметів, понять і т. ін.; за винятком когось, чогось; окрім.  Словник української мови у 20 томах
  5. крім — КРІМ, прийм., із род. в. 1. Уживається при виділенні когось із групи людей, чогось із ряду однотипних предметів, понять і т. ін.; за винятком когось, чогось; окрім. Усі, окрім Руфіна, підходять під благословення (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. крім — Крім пред. Кромѣ. Крім церков святих. Ном. № 8373. Кохав він еще крім мене другі. Гол. І. 203.  Словник української мови Грінченка