Значення в інших словниках
-
кріп —
кріп іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
кріп —
кропу, ч. Однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв, а також для соління огірків і помідорів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кріп —
КРІП, кро́пу, ч. Однорічна городня рослина родини зонтичних, яку використовують як ароматичну приправу для страв, а також для консервування і соління овочів. У казармах подали бурлакам на вечерю куліш з одним кропом без сала (І.
Словник української мови у 20 томах
-
кріп —
Однорічна трав'яниста рослина родини зонтичних, овочева культура; в Україні поширений к. запашний; споживають свіжим, як прянощі в кулінарії та при консервуванні, двосім'янка містить к. олію, яку застосовують у харчовій та косметичній промисловості.
Універсальний словник-енциклопедія
-
кріп —
КРІП, кро́пу, ч. Однорічна городня рослина родини зонтичних, що її використовують як ароматичну приправу для страв, а також для соління огірків і помідорів. У казармах подали бурлакам на вечерю куліш з одним кропом без сала (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
кріп —
Кріп, кро́пу м. 1) раст. Укропъ, Anethum graveolens. Лв. 96. Ой кріп та ромен та петрушечка. Чуб. V. 11. 2) = окріп. Вх. Лем. 428.
Словник української мови Грінченка