курсант —
[курсант] -нта, м. (на) -нтов'і/-н'т'і, мн. -нтие, -н'т'іў
Орфоепічний словник української мови
курсант —
-а, ч. 1》 Слухач курсів. 2》 Вихованець військового училища.
Великий тлумачний словник сучасної мови
курсант —
Учень, слухач
Словник чужослів Павло Штепа
курсант —
КУРСА́НТ, а, ч. 1. Слухач курсів. То виспівували хлопці – високо ж та весело!.. Що, курсантів не впізнала! – Ми в Попівку, у село (П. Тичина); Поїду, – твердо сказала Катря. – А жити де? Там гуртожиток тільки для курсантів (В.
Словник української мови у 20 томах
курсант —
курса́нт слухач будь-яких курсів; в СРСР ще – особи, які вчаться у військових училищах.
Словник іншомовних слів Мельничука
курсант —
У́ЧЕНЬ (той, хто вчиться у школі, середньому навчальному закладі, у якогось фахівця); ШКОЛЯ́Р (у школі); ВИХОВА́НЕЦЬ (школи, навчального закладу, дитячого будинку тощо); КУРСА́НТ (військового училища); СТУДЕ́НТ (вищого навчального закладу)...
Словник синонімів української мови
курсант —
КУРСА́НТ, а, ч. 1. Слухач курсів. То виспівували хлопці — високо ж та весело!.. Що, курсантів не впізнала! — Ми в Попівку, у село (Тич., І, 1957, 171); Поїду,— твердо сказала Катря.— А жити де?...
Словник української мови в 11 томах