кінчатися

Кінча́тися і кінчи́тися; докон. скінчи́тися або кінчи́тися ким, чим, на кому-чому, на що

Значення в інших словниках

1. кінчатися — кінча́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. кінчатися — -аюся, -аєшся, недок., кінчитися, -чуся, -чишся, док. 1》 Приходити, наближатися до кінця; закінчуватися, проходити, минати. || Припинятися, переставати. || Наближатися до краю, до межі своєї протяжності. || Вичерпуватися, виходити (в 11 знач.). 2》 чим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кінчатися — КІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., КІНЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. тільки 3 ос. Приходити, наближатися до кінця; закінчуватися, проходити, минати. Жнива кінчались, і наставала возовиця (І.  Словник української мови у 20 томах
4. кінчатися — Аюсь, -аєшся, недок. Сміятися без упину. Чого ви кінчаєтесь? Що на мені такого смішного?  Словник сучасного українського сленгу
5. кінчатися — (-аюся, -аєшся) недок.; мол. Голосно сміятися. ПСУМС, 33.  Словник жарґонної лексики української мови
6. кінчатися — ЗАКІ́НЧИ́ТИСЯ (про дію, подію, явище, відрізок часу — дійти до кінця, до завершення), КІНЧИ́ТИСЯ, СКІНЧИ́ТИСЯ, ЗАВЕРШИ́ТИСЯ, ДОВЕРШИ́ТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ДІЙТИ́, ПОГА́СНУТИ (про певний часовий відрізок); ВІДШУМІ́ТИ, ВІДГРИМІ́ТИ, ВІДГУРКОТІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
7. кінчатися — КІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., КІНЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. Приходити, наближатися до кінця; закінчуватися, проходити, минати. Жнива кінчались, і наставала возовиця (Н.-Лев., II, 1956, 264); Кінчалися серпневі дні (Ле, Клен.  Словник української мови в 11 томах
8. кінчатися — Кінча́тися, -ча́юся, -єшся с. в. кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. 1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. Рудч. Ск. II. 159. Кінчивсь рік. Рудч. Ск. II. 56.  Словник української мови Грінченка