кінчатися
Кінча́тися, -ча́юся, -єшся
с. в. кінчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл.
1) Оканчиваться, окончиться, приходить, придти къ концу. От уже і третій день кінчався, піп і сам не знає, що робить. Рудч. Ск. II. 159. Кінчивсь рік. Рудч. Ск. II. 56. Вони знали одно: чим суд кінчився і по тому судили. Мир. Пов. І. 165. Служба божа кінчалась. Левиц. І. 13.
2) Умирать, умереть.
Словник української мови Грінченка