лебедя —
лебе́дя іменник жіночого роду, істота лебедиця рідко лебедя́ іменник середнього роду, істота
Орфографічний словник української мови
лебедя —
-яти, с. 1》 Пташа лебедя (у 1 знач.). 2》 перен., нар.-поет. Пестливе звертання до дитини, молодої людини і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лебедя —
ЛЕБЕДЯ́, дя́ти, с. 1. Пташа лебедя (у 1 знач.). Під берегом там плавають лебедята (П. Чубинський); Кружляють в танцi молоденькi лебедята. А вiн прикрив долонею чоло, заплющив очi... I бачить сумний журавлиний ключ в прощальнiм вирiї (Ю.
Словник української мови у 20 томах
лебедя —
ЛЕБЕ́ДЯ, і, ж., рідко. Те саме, що лебеди́ця. В білій сукенці з широкими рукавами, вона була схожа на лебедю, що пливла по зеленому озері (Чорн., Визвол. земля, 1959, 62); *У порівн. Жінка в його така була людина добра, така тиха..
Словник української мови в 11 томах