лебедя

лебедя́

-яти, с.

1》 Пташа лебедя (у 1 знач.).

2》 перен., нар.-поет. Пестливе звертання до дитини, молодої людини і т. ін.

Значення в інших словниках

1. лебедя — лебе́дя іменник жіночого роду, істота лебедиця рідко лебедя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. лебедя — ЛЕБЕДЯ́, дя́ти, с. 1. Пташа лебедя (у 1 знач.). Під берегом там плавають лебедята (П. Чубинський); Кружляють в танцi молоденькi лебедята. А вiн прикрив долонею чоло, заплющив очi... I бачить сумний журавлиний ключ в прощальнiм вирiї (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. лебедя — Лебедя́, -дя́ти, -дя́ті, -дя́м; -дя́та, -дя́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. лебедя — ЛЕБЕ́ДЯ, і, ж., рідко. Те саме, що лебеди́ця. В білій сукенці з широкими рукавами, вона була схожа на лебедю, що пливла по зеленому озері (Чорн., Визвол. земля, 1959, 62); *У порівн. Жінка в його така була людина добра, така тиха..  Словник української мови в 11 томах