Значення в інших словниках
-
любісінько —
любі́сінько прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
-
любісінько —
присл., розм. Цілком спокійно; преспокійно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
любісінько —
ЛЮБІ́СІНЬКО, присл., розм. Цілком спокійно. Любісінько пасеться [худоба] на тих самих панських стернях (І. Франко); Ліс на нижньому кінці Базавлугу дуже винищено й на місці колишніх пущ і непроглядних нетрів нині хлібороби любісінько викохують капусту (А.
Словник української мови у 20 томах
-
любісінько —
ЛЮБІ́СІНЬКО, присл., розм. Цілком спокійно; преспокійно. Любісінько пасеться [худоба] на тих самих панських стернях (Фр., VIII, 1952, 92); Не до однієї ж дівчини вчащав Юрко, не з однією жартував, а потім любісінько лише здоровкався з нею (Стельмах, Хліб.., 1959, 591).
Словник української мови в 11 томах
-
любісінько —
Любісінько нар. Чрезвычайно пріятно, ч. мило, ч. хорошо.
Словник української мови Грінченка