Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

мужньо

Му́жньо, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. мужньо — му́жньо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. мужньо — Присл. до мужній 1); хоробро, завзято.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мужньо — МУ́ЖНЬО. Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято. Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (М. Шеремет); Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
  4. мужньо — МУ́ЖНЬО. Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято. Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (Шер., В партиз. загонах, 1947, 55); Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Рибак, Помилка.., 1956, 202).  Словник української мови в 11 томах