Словник української мови в 11 томах

мужньо

МУ́ЖНЬО. Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято.

Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (Шер., В партиз. загонах, 1947, 55);

Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Рибак, Помилка.., 1956, 202).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. мужньо — му́жньо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. мужньо — Присл. до мужній 1); хоробро, завзято.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мужньо — МУ́ЖНЬО. Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято. Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (М. Шеремет); Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
  4. мужньо — Му́жньо, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)