мужньо
МУ́ЖНЬО.
Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято.
Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (М. Шеремет);
Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)МУ́ЖНЬО.
Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято.
Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (М. Шеремет);
Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)