мужньо —
Присл. до мужній 1); хоробро, завзято.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мужньо —
МУ́ЖНЬО. Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято. Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (М. Шеремет); Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
мужньо —
Му́жньо, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
мужньо —
МУ́ЖНЬО. Присл. до му́жній 1; хоробро, завзято. Партизани мужньо обороняли кожен метр лісу (Шер., В партиз. загонах, 1947, 55); Кошмари мучили всю ніч, і Бальзак мужньо боровся з ними (Рибак, Помилка.., 1956, 202).
Словник української мови в 11 томах