міряти —
-яю, -яєш, недок., перех. і без додатка. 1》 Визначати величину кого-, чого-небудь якоюсь мірою. 2》 перен. Встановлювати, визначати величину, розміри чого-небудь певним мірилом. Міряти по собі. Міряти поглядом. 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
міряти —
МІ́РЯТИ, яю, яєш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. Визначати величину кого-, чого-небудь якоюсь мірою. Вона скинула з себе пояс та давай міряти город (І.
Словник української мови у 20 томах
міряти —
мі́ряти вели́кою мі́рою що. Дуже відповідально ставитися до чогось. — Перед ними (солдатами) Київ. Скажіть їм, що сьогодні в усьому світі нема людей ні прекрасніших, ні чистіших, ніж вони. Міряйте життя й смерть великою мірою (О. Довженко).
Фразеологічний словник української мови
міряти —
БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.
Словник синонімів української мови
міряти —
МІ́РЯТИ, яю, яєш, недок., перех. і без додатка. 1. Визначати величину кого-, чого-небудь якоюсь мірою. Вона скинула з себе пояс та давай міряти город (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
міряти —
Міряти, -ряю, -єш гл. 1) Мѣрить, измѣрять. Якою мірою міряєш, такою тобі одміряють. Ном. № 7069. 2) Цѣлить, прицѣливаться, мѣтить.
Словник української мови Грінченка