міряти
мі́ряти
-яю, -яєш, недок., перех. і без додатка.
1》 Визначати величину кого-, чого-небудь якоюсь мірою.
2》 перен. Встановлювати, визначати величину, розміри чого-небудь певним мірилом. Міряти по собі. Міряти поглядом.
3》 перен. Ходити, рухатися в якому-небудь просторі вперед і назад, уздовж і впоперек і т. ін.
|| Ходити пішки на велику відстань. Міряти кроки.
4》 розм. Надівати одяг, взуття і т. ін., щоб визначити відповідність розміру; приміряти.
5》 діал. Цілити.
6》 перен., розм. Завдавати ударів; бити (у 2 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови