містина

Місти́на і частіше місци́на, -ни

Значення в інших словниках

1. містина — місти́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. містина — -и, ж. Те саме, що місце 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. містина — МІСТИ́НА, и, ж. Те саме, що мі́сце 1, 2. [1-й голос:] В таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (В. Самійленко); Христя з подругою вибрали собі містину під стінкою (К.  Словник української мови у 20 томах
4. містина — МІ́СЦЕ (простір, зайнятий або який може бути зайнятий кимсь, чимсь), МІСЦИ́НА (МІСТИ́НА) розм. Недалечко од того місця, де вони стояли, валялась стара липа, зламана й повалена бурею (І.  Словник синонімів української мови
5. містина — МІСТИ́НА, и, ж. Те саме, що мі́сце 1, 2. [1 — й голос:] В таку містину ворогів загнав, Що легко там було їх подолати (Сам., II, 1958, 70); Христя з подругою вибрали собі містину під стінкою (Горд.  Словник української мови в 11 томах